Батьки були проти весілля сина і Ірини. Влад їх послухався, а через 15 років зустрів колишню наречену на роботі

Батьки завжди думають, що вони краще знають, як жити їхнім дітям, з ким дружити, кого любити. Але, як відомо, благими намірами вимощена дорога в пекло. Владислав Ігорович міг би бути щасливим чоловіком і батьком.

Владислав, курсант військового училища, в звільнення вирішив поїхати додому до батьків. По дорозі з автостанції він вирішив заскочити до своєї шкільної подруги Світлани, щоб взяти касети з новою музикою.

Виявилося, що Свєта вдома не одна. У неї в гостях була подруга Ірина. Владислав відразу був зачарований тендітною сіроокою дівчиною. Виявилося, що у них так багато спільних інтересів – вони обидвоє люблять книги і цікавляться наукою. На наступний день Владислав знову прийшов до Свєти і почав розпитувати її про подругу.

Виявилося, що Іра – cиpoта, яка виросла в дитбудинку. У цьому світі у неї немає нікого, крім однієї самотньої жінки, яка іноді забирала дівчинку до себе на вихідні. Зараз Іра живе у неї в сусідньому місті і вчиться в технікумі.

У наступні свої звільнювальні Владислав їздив вже не до батьків, а до Іри. Роман між молодими людьми розвивався стрімко, і вони вже почали будувати плани на майбутнє. Вони мріяли про те, що у них буде двоє дітей – хлопчик і дівчинка. А ще Владислав пообіцяв коханій, що вони всією родиною поїдуть на море, якого дівчина ніколи не бачила.

Час минав, незабаром Владислав повинен був отримати розподіл на службу. Щоб поїхати разом з Ірою, він повинен був одружитися з нею. Згоду дівчини було отримано. Найскладнішим було отримати благословення батьків.

Але мама і тато Владислава були в шоці від новини. Вони були категорично проти того, щоб їх син одружився на дівчина дитбудинку. Хіба мало, хто її батьки? Хіба мало, яка у неї генетика?

Незважаючи на протест батьків, Владислав все ж зважився познайомити їх з Ірою. Переступивши через поріг, молоді люди відчули запах “корвалолу”. Виявляється, мама Владислава зaxвоpiла.

Вона побажала наодинці поговорити з майбутньою невісткою. Після розмови з потенційною свекрухою, Іра вийшла з кімнати сама не своя і пішла на вихід. Владислав хотів проводити її до вокзалу, але батько зупинив його. Мовляв, сама дійде, а він повинен бути з матір’ю.

Мама “проxвopiла” кілька днів. За цей час Владислав кілька разів дзвонив Ірі, передавав записки через Свєту, але відповіді не послідувало. Тоді він вирішив поїхати до дівчини. Але мати його зупинила. Вона зізналася, що сказала Іра, що у Владислава є наречена, а з нею він просто розважався.

Мати продовжувала шантажувати Владислава своїм здоров’ям, тому він так і не поїхав до Іри. А потім він отримав розподіл і поїхав.

Після чергової медкомісії Владислава комісували з армії. Лікар сказав, що через перенесеного зaхвopювaння хлопець ніколи не зможе стати батьком.

Тоді він впав у глибоку депресію. Але поступово він почав приходити в себе, вступив до університету, відучився на економіста, почав працювати в новій для себе сфері. А одного разу він зустрів свого однокласника – директора великого підприємства. Він запропонував йому роботу під своїм началом.

Через 15 років на новій роботі Владислав побачив ті самі сірі очі, ту саму тендітну фігурку. Це була Іра, вона працювала тут головним бухгалтером. На її столі стояла рамка з фото – Іра і двоє чарівних близнюків (хлопчик і дівчинка) на тлі моря. “Я все-таки звозила наших дітей на море”, – сказала Іра.

Владислав був в шоці від почутого. Коли він думав, що ніколи не стане батьком, виявилося, що у нього є 15-річні син і дочка. Він почав з ними спілкуватися. Але Іра так і не пробачила Владислава за те, що він не приїхав до неї тоді. Вона навіть не дозволяє йому матеріально допомагати дітям.

Але Владислав вірить в те, що колись йому вдасться розтопити серце Іри, і у них буде справжня сім’я.