– Бабусю, а мама з татом говорили про те, щоб тебе в будинок престарілих відвезти – сказала 7-річна онука. Від почутого в Наталі Олексіївної земля з-під ніг провалилася

Наталя Олексіївна йшла в прекрасному настрої, тримаючи внучку за руку. Жінка не переставала посміхатися. Вона вся світилася від щастя. І причина на те була. Нарешті їй вдалося купити квартиру в новобудові, нехай однокімнатну, але простору і світлу.

Збирала Наталія Олексіївна два роки на власне житло, тому що від продажу будинку в селі було мало виручених грошей. Ось і довелося в усі собі відмовляти, щоб мати можливість в’їхати у власну квартиру. Трохи дочка допомогла, Наталя Олексіївна обіцяла повернути все до копійки. Діти молоді, а вона що вже там, і половини пенсії їй вистачить.

Внучка чекала бабусю біля входу в школу. Дівчинка була така рада, коли побачила Наталію Олексіївну, взяла її за руку і вони пішли. Семирічна Аня була єдиною радістю для 70-річної жінки.

Дочка народила пізно, в 40 років, і зараз тільки і тряслася над Ганнусею. Тому і мати вмовила переїхати в місто, щоб допомагати з дочкою. Наталії Олексіївні не хотілося їхати з села, але ж не відмовиш рідній доньці в допомозі.

З онукою вона до вечора, а як батьки повертаються з роботи, йде в свою затишну квартиру. Оформила її на дочку, але тільки через те, щоб шахраї раптом не розвели її. А то ж скільки зараз такого, що старих обманюють.

– Бабуся, – перебила Ганнуся, – а мамуля з татом говорили про те, щоб тебе в будинок престарілих відвезти.

– Куди? – перепитала Наталія Олексіївна.

– У будинок престарілих. Тільки ти не говори, що я розповіла. Вони не знають, що я підслухала.

– Не розповім, рідненька. Не хвилюйся. – з посмішкою сказала Наталія Олексіївна.

– Мама говорила, що там живуть бабусі й дідусі, так що нудьгувати тобі не доведеться. – продовжила онука.

– А я не хочу туди, краще вже на море.

Прийшовши додому, жінка погано себе відчула і прилягла.

На наступний день вона зібралася і поїхала назад у село. Живе поки у сусідки. Найняла ріелтора, щоб продати свою квартиру і знову придбати якийсь старенький будиночок.

Знайомі та родичі допомагають Наталії Олексіївні, а деякі засуджують, що не поговорила з донькою, може, Ганні все це приснилося взагалі.

– Не може таке просто взяти і наснитися семирічній дитині. Тим більше, що після мого від’їзду дочка не спромоглася ні разу зателефонувати або приїхати, і просто поцікавитися про причини мого від’їзду. Значить, все правда. А я не буду дзвонити теж, моєї провини немає в тому, що рідна дочка за спиною в будинок престарілих мене вирішила віддати.