3 проблеми в стосунках з чоловіками, про які я розповім своїй дочці

Коли мені було 16 років, чоловіки здавалися екзотичною африканською країною. Таємничою, незвіданою, яка обіцяє веселі пригоди. Зараз мені 36, і я, досконально вивчивши питання, зробила висновок, що не все так просто … Думаю, саме час позначити на карті небезпечні місця, трясовини і вири.

1. Відносини з чоловіком – це така історія, в якій вихід коштує дорожче входу

Знайти підходящого чоловіка дійсно непросто – про це написано безліч книг і статей, зняті цілі серіали. Однак це завдання здається краплиною в морі в порівнянні з іншою проблемою – як від чоловіка потім позбутися.

Це тільки в слізних мильних операх чоловік завжди йде з гордо піднятою головою, залишивши ридаючу крупним планом дружину. А в житті буває по-різному. Іноді (а судячи зі статистики, і частіше за все) ініціатором розриву стає саме жінка, а чоловіка і шваброю не виженеш. Їй же (жінці, а не швабрі) доводиться вирішувати багато питань, пов’язаних з розлученням.

Не всякий чоловік здатний прийняти і зрозуміти, що ви більше не пара. Деякі з них можуть бути нав’язливими і загрозливими. Тому, спілкуючись з протилежною статтю, завжди слід звертати увагу не тільки на ціну «входу», а й на ціну «виходу». Іншими словами, варто задати собі питання. А чи зможу я потім піти від цього чоловіка, і що я втрачу при цьому?

Це ж питання варто поставити собі про відносини з чоловіком, в яких майбутнє туманно. Піти з них у стані легкого образи – одна ціна. Ділити майно – інша. Назавжди виявитися пов’язаними дітьми – третя.

2. Немає такої заміжньої жінки, яка хоч раз в житті не мріяла б опинитися холостою. Або хоча б побути вдома цілий день на самоті

Справа в тому, що вираз «залишитися одній» в нашій культурі звучить виключно в негативному контексті. Жінок (не чоловік, зауважте) лякають «самотньою холодною постіллю», «самотністю з кішками». Дійшло до того, що всі поради, які можна знайти в інтернеті, спрямовані на те, щоб самотність подолати. А чи не на те, щоб його собі організувати.

У чоловіків для цих цілей є свої «берлоги». Це може бути гараж, або дачний будиночок. Або намет для ночівлі в лісі … Та хіба мало придумано варіантів, щоб батько сімейства міг без нарікань заповнювати внутрішню енергію наодинці з самим собою. Для жінок таких «берлог» передбачено набагато менше.

Якщо у жінки немає можливості гарненько виспатися, тому що їй заважають, якщо у жінки немає можливості одній пройтися по лісі, якщо у жінки немає можливості хоча б у ванні побути годину-другу, щоб її ніхто не чіпав – значить, її життя організоване погано. Ось чого варто боятися, а не кішок. Котів нехай боятися миші.

3. Найбільш руйнівна емоція в житті жінки – жалість

Звичайно, якщо мова йде про дорослу дієздатну людину, а не про дитину, літню або хвору людина. Саме через жіночу жалість до дорослого здорового мужика і виникають дуже неприємні наслідки.

Я говорю і про матерів, які «всю душу» вкладають в «синочка», у всьому собі відмовляють. А потім дивуються, звідки з’являються егоїсти. І про дружин, які просто хотіли підтримати, а потім раптом через кілька років виявили на своїй шиї здорового вусатого дядька в прекрасному настрої.

Я говорю і «бойових подруг», які всім жертвують заради коханого, а потім виявляється, що у нього є як мінімум ще дві таких жінки. Це все відбувається не від слабкості жіночої, часто вже не від користі. А від оцієї нашої жіночої жалості до всіх, крім себе.

Тому що в той момент, коли ти розумієш, що перед тобою ворог, ти намагаєшся захищатися. Або, як мінімум, продумуєш шлях втечі. А коли перед тобою маленьке кошенятко, яке слабо пищить з темряви, то хочеться тільки нагодувати його і дати молочка. І рятувати, рятувати, рятувати …

На жаль, наша культура просякнута цієї непотрібною, зайвою жалістю. Ця жалість героїзована. Ця жалість зведена в культ. І якщо хоч на мить по відношенню до дорослої і здорової людини проскакує думка «куди ж він без мене» – це дуже тривожний дзвіночок. Навіть сполох.

За матеріалами