Приїхала я з відрядження а чоловік мене не зустрів, завантаженість на роботі каже. Якусь мадам до нас в будинок привів – колега говорить

З Мішею в шлюбі ми ось уже двадцять років. Чого ми тільки не пережили, що ми тільки не пройшли з ним. Загалом, через вогонь і воду – завжди удвох. Так, у нас не було ідеальних відносин. Часом сварки, часом суперечки, часом образи. Але ж це нормально.

У всіх так. Чи у вас ідеальні відносини? Не думаю, дві людини завжди знайдуть за що посваритися, хоча ми навмисно і не шукали.

У нас дочка, їй 18 років, вчиться в університеті в іншому місті. А так все як у людей. Я працюю в рекламному агентстві, а тому постійні відрядження – невід’ємна частина моєї роботи. Міша працює інженером на підприємстві. У нього теж робота не з легких. Якось ці двадцять років виживали, все було нормально.

Останній раз мені довелося поїхати в інше місто у відрядження на півтора місяця. Чоловік вдома залишився один. І нічого не віщувало біди. Ми з ним постійно спілкувалися, хоча графік був дуже напружений, як у мене – так і у нього.

Через півтора місяці я повернулася, на вокзалі він мене не зустрів – сказав, що завантажений на роботі. Я поставилася до цього з розумінням. Робота є робота. А ввечері він прийшов додому – ні поцілунку, ні обіймів. Нічого взагалі. Дивився на мене з-під лоба, ніби чужа людина. Я спробувала налагодити розмову і запитати в чому справа, але відповіді ніякої не було.

Вранці він пішов, я ще валялася в ліжку, у мене вихідний був. Дзвінок в двері, відкриваю її. Стоїть чоловік з якоюсь мадам молодою і її валізою. Я в шоці, не знаю, що сказати. І тут Міша каже.

– Це Світлана, вона зі мною разом працює. Без питань і докорів – вона буде жити тут стільки, скільки треба. Світлана, заходь і відчувай себе як вдома. – Я від шоку не могла сказати й слова. Залишив він мене з цієї жінкою і пішов.

Я її питаю, хто вона, що вона, а вона мовчить, ніби мене не бачить і не чує. І що мені робити? Це коханка Михайла, значить. Ну а хто це ще може бути? А? Я ось в розлючених почуттях, відповідей ніяких немає. Не знаю що мені робити. Збирати свій чемодан і йти?