Алла народила. Чоловіка безсонні ночі почали напружувати і він затримувався на роботі або ночував у своїх батьків.

Аллі не пощастило в сімейному житті з самого початку. Здавалося б, Вася був відмінним хлопцем. Сам з села, з повноцінної сім’ї, єдина дитина в сім’ї. Розпещеним ніколи не здавався, був з тих чоловіків, які задовольняються малим, але завжди пам’ятають про те, що потрібно облаштувати майбутнє.

Одружилися вже в досить усвідомленому віці. Їй було 25, йому 28. На той момент Алла думала, що їй просто невимовно пощастило. Та й сім’я Васі відмінно до неї ставилася, зі свекрухою ніколи не було ніяких проблем і питань.

Але ось через два роки сімейного життя з’явилося у них поповнення. Алла народила дочку – Вероніку. Дівчинка виявилася занадто неспокійною – постійно плакала, хоча ніяких очевидних проблем з дитиною не було. Васю постійні сльози дочки почали напружувати і він затримувався на роботі, а то й взагалі ночував у своїх батьків. На той час пара знімала житло.

А незабаром і взагалі повідомив Аллі, що знайшов жінку, у якої все добре. І у якої немає дитини. Просто йому набридло постійне занепокоєння і тепер він щасливий. Дитині платити аліменти буде, як написано в законі. Але щоб більше нічого від нього вона не чекала. Алла сумувати не стала. Взяла себе в руки. Вирішила поїхати жити до свого батька.

Мама її померла ще п’ять років тому. Батько Алли Віктор Степанович не став жити один, одружився з жінкою свого ж віку. Тамара була їх сусідкою через пару будинків.

Відразу ж Віктор запитав свою дружину нову, чи не проти вона, щоб Алла разом з дочкою прожили у них. І Тамара була не проти. Жінка вона була неймовірної доброти. Прийняла Аллу і Вероніку як своїх. Тим більше, що власних дітей у неї не було.

Алла пішла на роботу, працював і Віктор Степанович. Тамара ж зголосилася сидіти з маленькою Веронікою. Благо, аліменти, які платив Василь, непогано допомагали родині триматися на плаву.

Так прожили вони всі разом 2 роки. А потім Алла зуміла купити собі квартиру в місті. Благо, ще й у Віктора Степановича були деякі заощадження. Домовилися, що будуть зустрічатися всі разом на вихідних.

Незабаром Алла зустріла і чоловіка своєї мрії – Дмитра, який був її начальником і прийняв Вероніку як свою дочку.

Як говориться, труднощі даються нам для того, щоб заслужити свою майбутню нагороду.