Чоловік чекав поки я народжу дитину, щоб піти від мене, а все через те, що «вагітним нервуватися не можна!»

«Вагітним нервуватися не можна!» – так сказав мій чоловік в день виписки мене і сина з пологового будинку. Сказав, зібрав речі і пішов. Тепер, на його думку, мені нервуватися можна.

Одружені ми були 7 років, останні 5 намагалися завагітніти. Проблеми були з мого боку, тому я постійно лікувалася, ходила до лікарів, ЕКО розглядали в самий крайній випадок. Мені було 30, шанси завагітніти самій були, тому я відчайдушно за них хапалася.

Останні пару років були непростими для мене з чоловіком. Я була на нервах через лікування, чоловік через роботу. Ми часто сварилися, але завжди мирилися. І ось, рік тому я дізналася, що вагітна! Моєму щастю не було меж! Чоловік теж зрадів (так мені здалося).

Всю вагітність він оточував мене любов’ю і турботою. Я вже подумала, що ось він – рецепт щастя нашої сім’ї, ось чого нам не вистачало. Я думала, що після народження сина все зміниться в наших з чоловіком стосунках. Змінилося, але не в ту сторону.

Народила я в термін, все було добре. На 5 добу нас з сином виписали з пологового будинку. Нас зустрічали наші рідні і близькі. Чоловік гордо тримав малюка. Вдома мене чекали подарунки, гості трохи посиділи і розійшлися.

Вечір, я збираюся укладати сина спати. Підходить чоловік і каже:

– Ну все, я пішов.

Я не зрозуміла, куди, навіщо, на вулиці ніч уже. Думала, що викине сміття. –

Ну йди.

Він дістав чемодан, захований на балконі і пару сумок. Я здивувалася, запитала, куди він з речами.

– Розумієш, я вже давно хотів з тобою розлучитися. У мене інша жінка. Але, коли я хотів тобі все розповісти, ти виявилася вагітною. А вагітним нервувати не можна. Тому я і не став нічого тобі говорити, хіба мало що з дитиною може трапитися! А тепер ти народила, так що я йду. Поки що.

Я стояла в ступорі і дивилася, як він іде. Я не могла повірити, що це відбувається зі мною. З трансу мене вивів син. Чоловік дійсно від нас пішов, це був не жарт. Через тиждень він прийшов, ми обговорили процес розлучення і розділу майна, спілкування з сином і аліменти.

Я до останнього сподівалася, що це розіграш. Але ні. Утримувати я його не стала. Він уже давно все вирішив, якщо його не втримав син, то я й не зможу.

Ось уже 4 місяці синові. Чоловік приходить пару раз в тиждень, платить аліменти, купує все, що потрібно синові. Я дізналася про його нову пасію, виявилося, що вони разом вже 3 роки. Три роки брехні і обману. Ось так мій чоловік не хотів мене засмучувати під час вагітності, зате на всю відігрався в день виписки.