Стою в черзі на касі і бачу як молоді люди насміхаються з бабусі. Але тут же спрацював бумеранг справедливості!
Бачила я недавно одну цікаву картину, коли стояла в магазині… Чекає своєї черги на касі пара: дівчина з перекачаними губами і хлопець, одягнений в блакитний спортивний костюм … Загалом, специфічна парочка.
Перед ними старенька бабуся, яка довго намагається заплатити за кілька акційних яблук. У неї трясуться руки, тому монетки іноді падають, вона їх піднімає і знову перераховує. Все це займає багато часу.
Парочка за нею втрачає терпіння: починає покахикувати, картинно закочувати очі і взагалі всіма способами показувати, як вони незадоволені. Виглядає це неймовірно бридко і, мабуть, дуже принизливо для бабусі.
Я стою в сусідній касу, і мені дуже захотілося заплатити вже за стареньку ці жалюгідні гроші, тільки щоб ці двоє перестали кривлятися …
– Вистачить уже! – нервово вигукнула касирка – Рахуйте гроші заздалегідь. Відійдіть, потім повернетеся.
Вона просто взяла і прибрала від себе покупку бабусі, почала обслуговувати ту пару.
– Неймовірно просто! – награно зітхнула дівчина. – Навіщо таку сюди пустили? Вона все одно злиденна, у неї немає грошей.
– Реально, – підтакнув хлопець, – нашо їх впускати?
– Це через те, що у нас багато акцій, – зітхнула касирка, – людей похилого віку приходить безліч, неможливо спокійно працювати. Так набридло, ви б знали.
Я трохи щелепу не впустила від подібних хамських заяв
– Що ви собі дозволяєте? – не стрималася я. – А своїм старшим родичам ви теж заявите таке?
– А вам яке діло взагалі? Не лізьте, – повернулася в мою сторону касирка. – Ви поняття не маєте, яке тут працювати! Ці бабки дуже докучливі!
Від черги відокремився якийсь чоловік в строгому костюмі. В руках він тримав блокнот.
– Добрий день, – почав він, звертаючись до касирки. – Думаю, ви розумієте, що наговорили тут на штраф. Максимального буде досить. А потім звільнимо вас. А крім цього…
Чоловік махнув вантажникові. Той підійшов до нього і отримав в руки корзину для продуктів
– Сходи c бабусею в зал, щоб взяла все, що захоче. А заплатить ось ця, – кивнув чоловік в сторону касирки.
– Хто ви і що собі дозволяєте ?! – крикнула та.
– Я ваш керуючий, – нейтральним тоном відгукнувся чоловік.
– Це брехня! Я нашого керуючого знаю, це інша людина.
– У вашому магазині інший. А я керую всією мережею, – все так же без емоцій пояснив він. – А ви йдіть. Зараз же.
Чоловік подивився в сторону вантажника, який вже вів бабусю в зал магазину.
– Зачекайте! – він знову кивнув вантажникові, щоб той підійшов ближче до нього. – Запитай у неї, де живе, я попрошу тебе відносити їй продукти. Грошовий бонус до зарплати дам за це. Гаразд?
– Буде зроблено! – радісно відгукнувся вантажник.
– Дуже добре, – чоловік відвернувся і крикнув у бік залу: – на першу касу потрібен касир терміново!
Ніколи я не бачила такого яскравого прояву всім відомої фрази «справедливість завжди торжествує» …