Не знаю, кому вже вірити, а кому ні, 15 років жила і не знала, що у чоловіка інша сім’я

Не можу більше вірити людям. Як самі рідні та близькі можуть обманювати. Ось і мій чоловік виявився таким. Кожен день приходив, цілував, обнімав, а вчора я дізналася, що у нього є інша сім’я. Я перебуваю ніби уві сні, тільки сон якийсь страшний.

Ми одружені вже 15 років, здається це так багато. Так, одружився він на мені через те, що я була вагітною. Я не хотіла робити aбopт, та й він сильно не наполягав. Народився у нас син, назвали Макар. На початку сімейного життя думала, що вб’ємо один одного, але потім якось притерлися.

Якось ми вирішили роз’їхатися, щоб подумати чи все правильно робимо. Разом не жили недовго, менше півроку. Одного разу він прийшов за якимись речами, і ми помирились. А через пару тижнів я дізналася, що знову вагітна, подзвонила йому, він повернувся. Нам було так смішно, що два рази повертався до мене і обидва рази по зaльoтy.

Мені розповідали знайомі, що коли ми не жили разом, він спілкувався з іншою дівчиною. Але я вирішила уточнити у нього, він сказав, що це неправда, а тільки бабські плітки. І я йому повірила.

Нарешті на світ з’явився наш Іллюша. Ми перестали лаятися, наше життя налагодилось. Мій чоловік дуже часто і довго затримувався на роботі, а я була завжди вдома, дивилася за дітьми і за домашнім господарством.

Наші хлопчики виросли, закінчили дитячий сад, пішли в школу. Я щаслива дружина і мати. З чоловіком живемо душа в душу. Думала, що моя доля вдалася. Коханий чоловік, здорові діти. Але вчора, коли я йшла з магазину, до мене підійшла незнайомка і сказала, що вона живе з моїм чоловіком ось уже 15 років і втомилася. Що її синові потрібен тато, він втомився його чекати.

Сказати, що я була в шоці, значить не сказати нічого, мене скував ступор. Я стояла, ні жива, ні мертва. Думала, що зараз втрачу свідомість прямо у всіх на виду. А та все продовжувала, що втомилася від того, що він мене жаліє, а до неї піти не може. Адже вона точно знає, що любить він тільки її.

Я не знаю як я прийшла додому. Але незабаром почула, як відчиняються двері, це він прийшов з роботи. Дивно, навіть не затримався. А потім, подумала, та яка робота, адже це до неї він ходив. І у відрядження, напевно, теж до неї їздив. Якою же треба бути дурепою, щоб цього не помічати. І мало всього цього, у нього ще є один син. Смішно.

Він напевно все знав. А я не знала, що йому сказати. Адже будь-яка інша на моєму місці все зрозуміла б уже давно. Куди я дивилася, що я бачила. Як мені поступити, що сказати чоловікові. Що, на старості років йти боротися з коханками. Вибирай або я або вона. Може зібрати речі і піти, а може забути і відпустити. Мільйон питань в голові, а він спокійний.

Якщо я з ним залишуся, і не дай Бог, він затримається, я відразу буду думати погане. Так я так збожеволію. Потрібно з кимось поговорити. Людям соромно в очі дивитися, адже ми живемо в маленькому місті. І до подруг соромно, вони ж попереджали.