Олег був закоханий в мене в школі, але наші шляхи розійшлися. Одного разу ми зустрілися через 7 років після випускного

Ми з Олегом вчилися в одному класі. У шкільні роки цей хлопець був в мене закоханий. Я мала красиву зовнішність. А Олег був тихим, сором’язливим хлопчиком. Після випускного наші шляхи розійшлися. Через кілька років я випадково побачила його у дворі. І мало не втратила свідомість.

У теплий суботній день я вирішила привести в порядок квартиру. Поки я мила вікна, поглядала на сина, який гуляв у дворі. Тимуру недавно виповнилося п’ять років. Я навіть не помітила, як підріс мій малюк. Восени він вже піде в школу.

Мені так хотілося повноцінну сім’ю. Шкода, що моїй мрії не судилося збутися. Я відклала ганчірку й витерла сльози. Згадала, як ми розлучилися з Пашею, моїм чоловіком. Нічний плач малюка, який привів до постійного недосипання, змусив чоловіка втекти від нас.

Я переїхала до батьків. Тимур підростав, і мені ставало легше. Пашка тепер живе в столиці. Одружився на забезпеченій дамі. Дружина старша за нього, дітей у них немає. Іноді колишній чоловік переводить трохи грошей синові. Але це сущі копійки.

Несподівано я зрозуміла, що не бачу, де гуляє дитина. Вийшла на подвір’я прямо в халаті, бігаю по окрузі, кличу Тимура. Раптом я помітила сина поруч з красивим чоловіком. Дитина тримала в руках цуценя. Тимур попросив мене взяти тварину додому. Але я відмовилася, адже у мене алергія на шерсть.

Раптом я розумію, що поряд з сином стоїть Олег. Я була в шоці. Ми привіталися. Від такої несподіваної зустрічі я зніяковіла. Олег пам’ятав мене красунею, а тепер я стою перед ним в старому халаті, без косметики, з синцями під очима від постійної перевтоми на роботі. Я втягнула живіт і випрямила згорблений хребет.

Подивилася на Олега і зрозуміла, що хлопець сильно змінився. З тихого, непримітного хлопчика він перетворився на симпатичного чоловіка. Після школи наші шляхи іноді перетиналися.

Наприклад, я бачила Олега на зустрічах однокласників. Але знала, що його батьки, кандидати наук, вважають мене недостатньо освіченою. Тому не звертала на хлопця уваги. Напевно, це тільки посилювало тягу Олега до мене.

Я сказала однокласнику, що давно його не бачила. Олег відповів, що їхав на три роки, працював за контрактом будівельником. Подивився на мене, посміхнувся. І я раптом зрозуміла, на кого схожа моя дитина.

Сім років тому я прийшла на зустріч випускників. Після дискотеки ми залишилися втрьох, я, Олег і Мирослава, наша загальна однокласниця, яка жила через дорогу від клубу. Дівчина запропонувала нам зайти в гості на чай. Ми погодилися. Далі я нічого не пам’ятаю. Прокинулася я з Олегом в одному ліжку, в квартирі однокласниці.

Тепер я зрозуміла, на кого схожий мій син Тимур. Шкода, що я не помічала цього раніше. Я сказала Олегу, що нам з сином пора додому. Але однокласник зупинив мене. Витягнув з кишені коробочку. Відкривши її, показав кільце з гарним каменем і вручив коштовність мені.

До нас підбіг Тимур з цуценям на руках. Сказав, що завжди мріяв про собаку. Олег подивився на хлопчика. Сказав, що десь уже бачив цю дитину. Тоді я зізналася однокласнику, що Тимур – його син.

Олег бачив малюка на своїх дитячих фотографіях.