На порозі стояла жінка з дитиною – це дочка вашого чоловіка – заберіть її
Лариса сиділа за столом і дивилася в одну точку – вона не розуміла чи правда те, що зараз відбувається або це дурний сон. Але ущипнувши себе за руку і відчувши це, вона знову подивилася на диван – там спала чужа дитина – не сон.
В той ввечері було все як завжди – чоловік Вадим був у відрядженні, а вона повернулася з магазину додому, повечеряла і збиралася спати – вранці вона хотіла встати раніше і приготувати шикарний обід до повернення чоловіка, але в двері подзвонили. На порозі квартири стояла вульгарно одягнена жінка з маленькою дівчинкою.
Після слів жінки, що їм потрібно поговорити – Лариса запросила її в квартиру. Незабаром вона почула слова схожі на марення. Вульгарна особа розповіла, що дівчинка Віка – це дочка Вадима.
Він знав про неї, всі ці роки допомагав їм, але зараз у неї є можливість вдало вийти заміж, а дитина майбутньому чоловікові не потрібна, тому на її думку буде чесно, якщо на виховання Віку забере батько.
Далі почався скандал, були крики, що Вадим не такий, що особа щось плутає. Після чого жінка попросила Ларису принести склянку води, сказавши, що зараз знепритомніє, а коли та повернулася, то її вже не було – зате на дивані сиділа дівчинка.
Була паніка – що робити? Куди бігти? Чоловік не відповідав на дзвінки, телефонувати подрузі? А чим вона допоможе. Потрібно дзвонити батькові – він може вирішити будь-яку проблему, але у батька слабке серце і краще його завчасно не хвилювати.
Лариса вирішила, що потрібно викликати поліцію, але потім відклала цю ідею на наступний день – потрібно спочатку поговорити з чоловіком, та й раптом мати одумається і повернеться?
Вночі їй майже не спалося – вона не вірила – цього просто не могло бути. Вони з чоловіком не хотіли дітей – вони вирішили жити для себе.
Вранці вона встала і побачила, як дівчинка тихо сидить на дивані – вона встала раніше, але не стала ходити по будинку і шуміти, а мовчки, сиділа і дивилася в одну точку. На питання Лариси чи буде вона їсти – та кивнула і пішла за жінкою.
Зваривши кашу, Лариса посадила Віку їсти, а сама пішла дзвонити чоловікові – той радісно відповів і сказав, що скоро вилітає додому, але радість в голосі пропала, коли він почув, що сталося.
Вадим став виправдовуватися, каже, що це було один раз, і більше він з ними не бачився – гроші переводив по доброті душевній, але не більше. І взагалі все це помилка. Попросив Ларису нічого не робити, не говорити батькові і дочекатися його.
Незабаром від нього прийшло повідомлення, що утворилися термінові справи і йому потрібно затриматися на пару днів. Вона розуміла, що просто він боїться її, цю ситуацію і тестя.
Все що у них було – це заслуга її тата – він володів великою фірмою, а Вадим там працював на хорошій посаді тільки через родинні зв’язки – квартира, машина, гроші – все було з подачі тестя. І як він легко це дав – так легко міг і відібрати.
У жінки виникла ідея, що чоловік чекає поки вона охолоне і сама вирішить проблему з дитиною, але прийшла до того, що робити цього не буде – вона дочекається його, і нехай Вадим уже сам здає дитину в дитячий будинок або викликає поліцію і передає дівчинку їм – не буде вона пропускати все це через себе.
Віка виявилася дуже спокійною і слухняною дитиною. Але хоч вона і сиділа тихо й сумирно, але було видно, що їй нудно. Лариса взяла дівчинку, і вони вирушили в магазини купити речі та іграшки.
Вони ходили по магазину, і було видно, як на Ларису зло дивилися продавці і перешіптувалися. Краєм вуха вона почула розмову «Сама одягнена, як з картинки, а у дитини плаття маленьке і поношене.» Потім до них підійшла одна з продавців і гордовито спитала, як їм допомогти.
– Це моя племінниця з села – приїхала погостювати. Будь ласка допоможіть нам підібрати повний комплект одягу та взуття, заколочки, резиночки і все що потрібно для дівчинки. – обличчя продавця змінилося – вона немов відтанула і побігла підбирати вбрання для дитини.