Я раптом помітила, що хлопчик років шести-семи намагається вкрасти хот-дог у моєї подруги
Мене звати Маша. Є у мене найкраща подруга, яку звуть Наталя. Ми з Наталею познайомилися і потоваришували під час навчання в інституті.
Після навчання ми влаштувалися на роботу і продовжували дружити. Я першою вийшла заміж, а Наталі з чоловіками чомусь не щастило.
Справа була в кінці дев’яностих.
Одного разу мій чоловік поїхав на риболовлю з друзями, а я залишилася вдома і відпочивала. Тут мені зателефонувала Наташа. У неї знову трапилася біда: вона розлучилася зі своїм хлопцем. Через постійні невдачі в особистому житті, у неї почалася депресія, вона не знала, що їй робити далі.
Я вирішила допомогти подрузі і запропонувала їй зустрітися в парку. Погуляти і спокійно все обговорити.
Я купила два хот-дога і пригостила подругу. Ми сіли на лавочку і стали розмовляти і їсти хотдоги. Наташа раптом почала плакати, я стала її заспокоювати. І тут я раптом помітила, що хлопчик років шести-семи намагається вкрасти хот-дог у моєї подруги, яка поклала його на лавочку.
Хлопчик почав тікати, але я швидко його наздогнала. Я дуже розлютилася і закричала на хлопчика:
– Ах, ти злодюжка! А ну веди нас негайно до своїх батьків. Я розповім їм, чим ти займаєшся!
Наталя спробувала мене заспокоїти, але я дуже сильно розізлилася і тому змусила хлопчика йти. Хлопчик йшов, опустивши голову. Пройшли ми трохи, і тут раптом хлопчик показує пальцем на підвал і каже:
– Ми вже прийшли.
Ми з Наталею не могли повірити в те, що хлопчик говорить правду. Ми зайшли в підвал, а нам назустріч вибігла дуже брудна маленька дівчинка років трьох.
Побачивши хлопчика, малятко стала посміхатися і простягнула руку.
Я від несподіванки відразу ж відпустила хлопчика. Він відразу ж побіг до сестрички і простягнув їй хот-дог. Дівчинка схопила його і почала дуже жадібно їсти. Було видно, що вона дуже голодна.
Хлопчик, якого звали Вова, і його молодша сестричка Катя жили в підвалі. Їх мама сильно п’є, а батька недавно за якийсь злочин до в’язницi пocaдили. Після цього їх мама взагалі кудись пропала. При цьому вона закрила кімнату в комуналці і залишила своїх дітей одних на вулиці.
Сусіди не пустили їх в квартиру, а інших родичів у них не було. Ось Вова і знайшов для себе і своєї сестри ось цей підвал.
Вова усіма силами намагався прогодувати себе і свою сестру. Він збирав недоїдки, іноді просто крав їжу. Все найкраще він приносив своїй маленькій сестричці.
Мені так їх шкода стало і так стало соромно за свою поведінку.
А ось Наталя чогось дуже зраділа. Вона відразу ж забрала Вову і Катю до себе додому. Три місяці ми шукали їх маму. А коли знайшли, то заплатили їй гроші, і вона написала відмову від дітей. Наталя усиновила дітей і була дуже щаслива.
Через рік вона познайомилася зі Славою і вийшла за нього заміж. Через рік Наталя народила синочка.
Пройшло багато років. Вова став лікарем, Катюша – учителем. А Наталя вважає себе найщасливішою жінкою на землі.