Мені 56 років, неодружений. Зареєструвався на сайті знайомств і сходив на три побачення. Першій жінці – 35, другій – 42, третій – 55. Ось, які висновки я зробив
Всі люди хочуть бути щасливими і мають право на помилки протягом свого життєвого шляху. Це ж стосується і відносин.
Коли ми молоді, тоді простіше – гормони пустують, які і приймають за нас рішення. А коли вже за п’ятдесят, то цілі змінюються. Хочеться спокою, контролювати ситуацію, підтримувати дружні стосунки і відчувати звичайні фізичні радості.
Я – цілком звичайна людина. І знаю, що багато жінок звертають увагу на те, в якому стані у чоловіка знаходяться зуби. У мене з цим все в порядку.
Йдеться про мої побачення. Я знайомлюся з жінками в інтернеті. На сайтах. Ходити нікуди особливо не хочеться – це єдиний спосіб. Але в цьому відношенні у мене свої правила – відразу ж побачення я нікому не призначаю. Спершу спілкуюся, дізнаюся жінок ближче, розповідаю про себе.
Друге правило – ходжу на зустрічі тільки в кафе. І завжди оплачую вечерю. Люблю догоджати жінкам і при цьому спостерігаю за реакцією супутниць. Приношу з собою квіти. Я ж не стану біднішими, а задоволення від спілкування гарантовано. У житті і так мало приємних моментів і потрібно збільшувати їх кількість.
Взагалі я маю непогану фізичну форму, відвідую спортзал, качаюсь.
Моє перше побачення було з жінкою 42 років. Вона дуже стильно одягнена, замовила собі багато страв, поводилася спокійно, балакуча, мила.
А автомобіля у мене немає. Ну так склалося – це моя позиція. Немає необхідності. Та й водити не вмію. Хоча гроші дозволяють його придбати. Коли ми листувалися, то я про це згадував.
Тільки при зустрічі вона знову заговорила про це. Вона, бачте, вважає, що у сім’ї повинен бути автомобіль. Нам же доведеться їздити кудись. І вся розмова про це.
А коли усвідомила, що машини їй не бачити, закінчила тему, розвернулася і вийшла з кафе. Ну що ж – принаймні, чесно. Не витрачає ні свій, ні чужий час. Зате я непогано провів час, поспілкувався.
На друге побачення я пішов з 35 річною. Коли ми листувалися, вона говорила, що любить чоловіків старшого віку. Нібито, дитинство без батька і взагалі з ровесниками їй не цікаво.
На ній іпотека, діти, працює в одній фірмі. І я зрозумів, що їй потрібен не чоловік, а гаманець грошовий. Або просто розважитися. Вона була впевнена, що такий літній залицяльник обов’язково клюне на її юні принади.
Звичайно, вона приваблива. Телефончиками обмінялися і час від часу бачимося на моїй території. Але ніяких обіцянок і зобов’язань.
55 річна дама приїхала на своїй машині з собакою. Сама маленька, але розмовляє досить різко. Засмагла, з чого можна зробити висновок, що довго гуляє на свіжому повітрі, на дачі. Мені цікаво було з нею поговорити. Вона виявилася начитаною.
Проговорили з нею весь час. Потім покаталися по місту і роз’їхалися по домівках.
На наступний день з самого ранку вона мене набрала і тут же посипалися звинувачення на мою адресу, що я повинен був подзвонити їй сам. І взагалі вона чекає мене на своїй дачі, щоб допомогти полагодити паркан. Сказала, що скоро заїде за мною.
Я не знайшов, що відповісти. З одного боку, я міг допомогти. Але я не повинен цього робити, не зобов’язаний. І сам завжди приймаю рішення. Але вона обурювалася, звинувачувала. Я навіть обімлів. Як можна спілкуватися в подібному тоні? Хоча, що можна очікувати від дамочки, яка живе удвох з собакою. Вона звикла наказувати, командувати.
Що за підсумком: на побачення я буду продовжувати ходити. Запал не пройшов. І так буде тривати до тих пір, поки не зустріну ту саму, єдину, якій буду довірити.
Життя продовжується. І на мене не можуть вплинути жіночі хитрощі – я вище цього. І маніпулювати собою я не дам. Тільки чесність!
Не варто відмовляти собі в спілкуванні, навіть якщо це коштує якихось грошей. Головне – незалежність. Вона важливіше, а жінки – це тільки дозвілля.