До мене прийшла жінка похилого віку і сказала, що її дочка вагітна від мого чоловіка

Моя історія мало чим відрізняється від нещасливих шлюбів таких же наївних дівчаток-студенток. Ну хіба що витонченої розв’язкою. Я вийшла за  36-річного чоловіка, хоча сама ще вчилася на другому курсі ВНЗ.

Він працював викладачем, але не в моєму університеті, а в установі зовсім іншого профілю. Нас познайомила подруга, яка в перший же день мене попередила: не можна з цією людиною мати нічого крім дружби.

Справа в тому, що за ним не перший рік тягнеться репутація людини, яка крутить романи зі студентками. При цьому він ніколи не був офіційно одружений, не мав дітей, та й постійних співмешканок ніхто з ним не бачив. Всі дівчата, що були з ним в коротких стосунках, дуже шкодували, що навіть поруч стояли з цим типом.

Але я не послухала подругу, думаючи, що вона розповідає мені казки з ревнощів. А тим часом все пішло як раз за її сценарієм: в першу ж нашу з Олексієм ділову зустріч (мені його рекомендували як хорошого юриста) він став до мене приставати. Спочатку запрошення в ресторан, потім недвозначні натяки на кшталт “підемо до мене”, на які я не відповіла, але чоловік не вгамовувався.

Через тиждень я сама зрозуміла, що закохалася в цю людину. Ми зустрічалися півроку, після чого і його, і мої батьки стали підштовхувати нас до РАЦСу, мовляв незручно сусідам в очі дивитися. Ми розписалися і стали жити на знімній квартирі, я доучувалася, чоловік працював.

Через кілька місяців стали відбуватися дивні речі. Чоловік став їздити в часті відрядження, яких раніше у нього ніколи не було, перестав звертати на мене увагу як на жінку, постійно кричав і дратувався без причини. Кульмінація настала, коли він не з’явився додому відзначати Новий Рік і точно так же зник 8 березня, забувши взагалі, що таке свято існує.

Коли я в лоб запитала, чи немає у чоловіка коханки, і навіть пообіцяла відпустити без проблем, той з піною у рота кричав, що я божевільна. Мовляв жінки самі собі фантазують різні марення і в них вірять. Я навіть на якийсь час повелася на його слова.

Все стало ясно, коли в його відсутність у мене на порозі з’явилася жінка років 60. Вона представилася матір’ю якоїсь Алли, з якої мій чоловік зустрічався мало не з дня нашого весілля.

Штамп в паспорті і кільце він, звичайно, від коханки приховав, обіцяв одружитися, а її мама, відчувши недобре, залізла в його сумку і відкрила паспорт. Виявилося, що ця дівчина тяжко хвора, та ще й вагітна від цього боягуза.

Тепер я розлучена і не вірю чоловікам.