Вона відкинула пропозицію хлопця, а через десять років, зустрівшись з ним, дуже пошкодувала
Чи існують ідеальні партнери? Мається на увазі – партнер для конкретної людини? Трапляється так, що часом, проходячи повз цього самого ідеального, ми його не помічаємо.
Ми їх не помічаємо, тому що вважаємо їх недостатньо багатими, або зовнішність нам не подобається. Наші поверхневі переконання заважають бачити те, що насправді нам потрібно.
Проходить час і ми починаємо розуміти, скільки часу витрачено даремно, а нам було б більш ніж достатньо індивідуальності, гумору і справжнього зв’язку в стосунках. На жаль, усвідомлюємо ми це, коли вже пізно.
У цій статті ми розповімо одну історію про дівчину і хлопця. Хлопцеві вона дуже подобалася, але дівчина його відкинула, бо він був не багатий. Через десять років доля їх знову звела. Вона розповіла про те, як живе зараз. І в ході розмови вона дуже здивувалася, як схожі її новий чоловік і чоловік, якого вона колись відкинула.
«Пошукай собі в дружини кого-небудь такого ж рівня, як і ти сам».
Хлопцеві було дуже прикро, її слова врізалися в пам’ять надовго, він не міг її забути. Але, зіткнувшись в торговому центрі через десять років, зустріч їх була досить цікавою. Жінка не стала приховувати, що впізнала його, і відразу ж запитала:
«Привіт, ти як? А я вийшла за розумного чоловіка і він отримує шістнадцять тисяч доларів на місяць! Перевершиш його? » Чоловікові було складно стримати сльози, адже вона була йому не байдужа навіть через роки.
Минуло пару хвилин, як до них підійшов чоловік жінки. Вона не встигла і рот відкрити, щоб пояснити, хто це з нею, як чоловік сказав: «Вітаю, сер! Це – моя дружина, але, як я розумію, ви вже встигли познайомитися! » Чоловік відповів: «Привіт – привіт, Ст…» Чоловік затриманої продовжив: «Стівен, сер!»
Чоловік пояснив жінці, що перед ними стояв його начальник, який володіє проектом в сто мільйонів доларів, а чоловік над цим проектом працював. Жінка в буквальному сенсі слова оторопіла, не могла вимовити й слова. Чоловік посміхнувся, сказав, що поспішає, попрощався і пішов.
Після того, як жінка вийшла з шокового стану, перепитала у чоловіка, чи правда це був його начальник? Чоловік відповів, що так. І сказав, ще, що його бос є дуже скромною людиною.
Ще продовжив, що подейкують, ніби як з його босом колись давно трапилася дуже сумна історія. Мовляв, він був дуже закоханий, а дівчина йому відмовила через те, що він був бідний.
Зараз то начальник – мультимільйонер і всього добився сам тяжкою працею. Щоб довести їй – здатний на все заради кохання. Але свою печаль чоловікові так і не вдалося подолати, тому він до сих пір не одружений.
Жінка слухала, а чоловік ще додав: «Так, тій жінці дуже пощастило б, якби вона тоді погодилася вийти заміж за нього!»
Жінка стояла, немов у воду опущена, і не могла нічого сказати.
Мораль – не варто судити нікого завчасно. Час йде і, якщо ви до кого-то погано ставитеся, бумерангом все до вас же і повернеться