Моєму синові 45 років. Він був двічі одружений. І всі його дружини мені сильно не подобалися. І я змогла їх вижити
Я вже на пенсії. У мене є внучка, але я її жодного разу не бачила. А все тому що, була категорично проти того, щоб моя дочка виходила заміж за свого обранця. Він мені здавався зовсім невідповідною парою для моєї дівчинки.
Дочка мене не послухала, все одно вийшла заміж і виїхала в інше місто. Шлюб виявився вдалим. Я знаю це від своєї сестри, яка спілкується з моєю дочкою всі ці роки. Вона і на весіллі у них була. Я рада за дочку. І я так по ній скучаю.
Ще у мене є син. Він aлкoгoлiк. І в цьому винна я сама. Моєму синові 45 років. Він був двічі одружений офіційно, і ще у нього було дві цивільні дружини. І всі його жінки мені сильно не подобалися.
Першою дружиною мого сина була Катерина. Він на ній одружився рано, ще коли в інституті вчився. Катька була з маленького села, звaбилa його і на собі одружила.
У свою квартиру я їх жити не пустила. Вони стали жити в гуртожитку. Мені треба було залишити їх у спокої. Але я вважала, що ця Катька – не пара моєму синові. Загалом, я все зробила для того, що мій Миколка повернувся до мене. Звісно без Катьки. Вони розлучилися.
Через пару років Коля привів додому нову дівчину. Звали її Галя. Вона була хорошою: і працьовитою, і доброю, і поступливою, і доброю господинею. Тільки вже дуже сильно вона в Бога вірила. Так вірила, що хотіла, щоб вони з Миколкою повінчалися. Я, звичайно ж, була категорично проти. Загалом, зруйнувала я їх шлюб.
Стали ми жити з Колею вдвох. Він вступив до престижного інституту, щоб отримати другу вищу освіту. Я була просто щаслива. Там він познайомився з дівчиною Мариною. Вона була з дитбудинку. Це мене абсолютно не влаштовувало. Їхні стосунки я теж зруйнувала.
Потім була ще одна дівчина. Вона мені теж сильно не сподобалася. Я доклала максимум зусиль для того, щоб вони незабаром розлучилися.
Після цього я взагалі вирішила взяти все в свої руки: знайшла йому підходящу дівчину: порядну і не бідну і познайомила їх. Але у них нічого не вийшло.
Пройшов місяць. І ось одного разу мій син повернувся з роботи в обід і заявив, що він звільнився з роботи і тепер буде жити по-іншому.
Його нове, інше життя почалося з наступного дня: його вірною подругою і постійною супутницею стала пляшка гopiлки. Тепер він п’є кожен день. П’є сам і в компанії. Він забирає в мене пенсію, десь заробляє трохи грошей, які відразу ж витрачає на горілку.
А як склалася доля колишніх дружин Колі? А добре склалися. У Каті – хороший чоловік, двоє чудових діток, є дача і машина. У Галі теж все в порядку: вона заміжня, співає в церковному хорі. Нещодавно бачила Марину: вона збирається заміж.
А я сиджу в квартирі і боюся, боюся повернення свого сина: знову лаятися буде, грошей буде вимагати. Добре хоч поки руки розпускати не почав.
Але чому ж я не порозумнішала раніше? А тепер сиджу тихенько в своїй квартирі, боюся поворухнутися, щоб сина не розбудити. Ех, не треба було мені втручатися в життя свого сина. Тоді було б все інакше. Були б у мене онуки, була б спокійна і радісна старість.