Сухе листя

Новий імператорський сад готували до відкриття три роки. Нарешті роботи були завершені, й імператор запросив усю знать помилуватися красою саду.
Гості були в захваті й сипали компліменти. Але
господаря цікавила думка Майстра Лін-Чи, який
вважався неперевершеним знавцем цього виду
мистецтва. Коли імператор звернувся до Лін-Чи,
усі присутні обернулися і запанувала тиша.

Лін-Чи відповів:
— Дивно, але я не бачу жодного сухого листка.
Як життя може існувати без смерті? Через те, що
тут немає сухого листя, сад мертвий. Я думаю, що
сьогодні вранці його дуже ретельно підмітали. Накажіть принести трохи сухого листя.
Коли листя принесли й розкидали, вітер почав
гратися ним. Від шелесту листочків… і сад ожив!

Майстер сказав:
— Тепер усе до ладу. Ваш сад чудовий, але він
був занадто доглянутий. Мистецтво стає великим,
коли воно не прикрашене.