Поліцейський врятував, а потім усиновив дітей, яких кинули напризволяще

В одному з селищ Павловського району, в маленькому будинку, який можна було і хатинкою назвати, жили два хлопчика, Максим і Діма. Своїх батьків вони дуже рідко бачили, тато пішов давно, а недолуга мати з’являлася раз в тиждень і знову зникала в пошуках нового кавалера. Їжею вона їх не балувала, приносила буханку хліба на цьому все. Одного разу сусідка помітила, що давно не видно цієї матусі й викликала поліцію. На виклик приїхала група в складі якої був прапорщик поліції Сергій Шараухов.

Сергій згадує, що у нього серце стислося від того, що він побачив в будинку. В голові не вкладалося, що в наш час так можуть жити люди. У будинку було розбито вікно, Максим забивав його якимись ганчірками, а то дуло. На дворі був березень. Брудні ліжка без подушок. Їжі немає. Сергію стало не по собі.

Старший Максим загорнув брата в матрац, щоб його зігріти, в приміщенні було дуже холодно. Моторошне видовище. І тут в голові прапорщика промайнула думка – «заберу їх», а вже в слух запитав: «Ну що, хлопчики, поїхали до мене?». Але хлопці були так налякані, що тільки ховалися за жінку зі служби опіки.

Але раптом, Максим як закричить: «Тату, а я тебе відразу не впізнав!!!»

«У мене по руках біжать мурашки, приємні такі і сльози навертаються ,тут неможливо залишитися байдужим …,» – хвилюючись, розповідає Сергій.

Дітей відразу ж забрали, їх відвезли в лікарню на обстеження. Але крім цього, їх ще потрібно було відмити і нагодувати.

Сергій зателефонував дружині і став розповідати їй про цих нещасних братів. На наступний день вони вже разом їхали відвідувати хлопців, попередньо накупивши їжі, одягу та іграшок.