Сім’я Пажетнових вже більше 20 років рятують ведмежат

Сімейство Пажетнових, вже більше 20 років займаються благою справою – вони виходжують кинутих і осиротілих ведмежат.

Для своєї справи Пажетнови створили спеціальну методику, за якою і відновлюють здоров’я дитинчат бурого ведмедя. І завдяки цьому вони врятували вже понад 200 малюків.

Своїх перших ведмежат Валентин Сергійович разом зі своєю дружиною Світланою Іванівною виходили ще в 70-х роках. Це і спричинило появу «дитячого будинку для ведмежат».

За весь час Світлана навчилася орієнтуватися в лісі, вона вміє читати сліди і порівняно швидко знаходить малюків, які потребують допомоги. У своєму центрі вона ще й займається складанням раціону харчування для їх маленьких пацієнтів.

У родині Пажетнових вже 4 біолога-мисливствознавця: Валентин Сергійович, Світлана Іванівна, їх син Сергій та онук Василь. Всі вони є співробітниками «Чистого лісу» – біостанція, де і займаються порятунком ведмежат.

Валентин Сергійович – доктор наук і заслужений еколог країни. Він написав багато наукових робіт, книг, цікавих статей і навіть казок. Деякі з них вже переведені на іноземні мови і давно видаються за кордоном.

Син Сергій – кандидат біологічних наук, і останнім часом керівник центру.

Онук Василь – недавно випустився з Московської сільгоспакадемії ім. Тімірязєва, і теж отримав професію біолога-мисливствознавця. Він розповідає, що виріс серед цих ведмежат і просто не міг кинути сімейну справу.

На станцію «Чистий ліс» приїжджають багато фахівців і вчених з різних країн. Центр спеціально розташований подалі від доріг і селищ, щоб до ведмедів не наближалися люди.

Як розповідає глава сімейства, ведмежатам потрібно приділяти багато уваги, а також вони вимагають спеціального харчування: для самих маленьких – це суміш, для старших – каша.

Варто відзначити, що природою так закладено, що якщо ведмедиця чує небезпеку вона кидає своїх дітей і більше до них не повертається. Такий механізм виживання бурих ведмедів. Цих кинутих дітей і підбирають біологи.

Щоб вони не звикали до запаху людини, люди завжди надягають спецодяг і контактують з ними по мінімуму, на скільки це можливо. Ведмедям не дають м’яса, вони не повинні звикати до того, що це дуже легкодоступний продукт.

За рік родині Пажетнових вдається рятувати від 8 до 10 ведмежат, а після вони відпускають їх в природу.