Був у нас такий випадок в селі

У будинку топилася величезна піч, на ній любила лежати баба. І якось пізно увечері вона на своїй улюбленій грубці все переверталася, то так ногу поверне, то сяк руку покладе.

І тут п’ятою вона вибиває цеглину в кладці,  перекриваючи димохід. У будинок тут же починає валити густий чорний дим. Вся сім’я переполошилася: що сталося, де аварія? Бігаємо, дивимося, нюхаємо навколо печі. А баба лежить мовчить. Тут мій батько (її син) зрозумів в чому справа.

Бабцю з грубки стягнули, цеглу якось витягли, все полагодили. Запитуємо стару: – Ти чого лежала мовчала? – А як я скажу, Сашка (це і є син її) лаятися буде! О, біда!

А то що всі ледь не задихнулися – дурниця! Головне – щоб Сашко не лаявся.