“Івасиковий майданчик» Хорошая пам’ять про добру людину

Жив у нас в місті місцевий дурник Іванко. Здоровий чолов’яга, років тридцяти. Ріс Іван звичайним хлопцем як все, на велосипеді катався, в футбол грав …

Померла у нього мама, він і збожеволів. Так то він не ідіот, але розумом став як п’ятирічна дитина. Ходить з усіма вітається, посміхається всім …

-Добрий день, – і простягає з посмішкою руку.

Звичайно всі знали причини його поведінки, і намагалися чимось допомогти.

-Івасику йди сюди, ось тобі пиріжки як ти любиш! -з посмішкою простягала йому пакет моя мама.

-Ось тобі цукерки, -пригощала бабуся Ліда.

-Іванку ось тобі варення абрикосове, їж на здоров’я! -пригощала його сусідка тітка Олена.

Жив він зі своєю старою тіткою в двокімнатній квартирі. Прокидався рано вранці і поспішав по місту шукати пригоди. Не всі його звичайно любили. Деякі проганяли і ображали. Він не ображався, просто йшов з посмішкою шукаючи собі розвагу де небудь в іншому місці.

Одного разу пропав Іванко. Шукали його всі. Ніхто так і не знайшов. Пройшов напевно рік, з’явився Іван. Пристойно одягнений і на вигляд добре відгодований.

-Де ж ти був Іван? – запитали всі у дворі.

-На будівництві був. Будували міст. Скоро знову поїду.-і посміхається Івасик своєю простою дитячою посмішкою.

Нічого собі?! – сказав дядько Петро, -Ким ж ти там був?

-Різнорабочим! -Гордо сказав Ваня.

На мить нам здалося, що перед нами вже не той Іванко якого ми знали. Звичайно він не став мудрішим і не став тим ким був раніше, але щось то в ньому змінилося. Може навіть з’явилася якась мета в житті або мрія.

-Я хочу щоб ви побудували дитячий майданчик своїм дітям. Ось гроші. Я заробив. -і простягає тітці Олені пакет з грошима.

-Івасику, але це ж твої гроші, ти ж багато працював. Купиш собі щось!

-Ні, побудуйте дитячий майданчик! – попросив Іванко.

Всі і погодилися. Через тиждень Ваня знову поїхав. І ось минуло вже напевно років зо три,  не приїжджає Іванко додому. Напевно вже і немає його, а може все у нього добре. Можна думати і гадати, що завгодно …

А у нас тепер стоїть у дворі велика дитяча гірка, дві гойдалки і столики з лавочками. Наші діти так і називають її « Івасиковий майданчик» Багато діток приходить грати. Всім подобається. Хорошая пам’ять про добру людину . Спасибі йому велике …