Принизливі і дивні професії минулого

«Всі професії потрібні, всі професії важливі» – так, мабуть, заспокоювала себе жінка, яка відповідала за обслуговування нічних горщиків короля і його наближених. Яскраво виражена соціальна нерівність і уклад життя в цілому породили за часів Античності і Середньовіччя велику різноманітність щонайменше дивних посад. Зараз вони здаються дикістю, але тоді були цілком буденними, а деякі – навіть почесними.

 Сукновал

У Стародавньому Римі (та й в середньовічній Європі теж) тканину для подальшого виготовлення одягу обробляли вельми оригінальним способом. Сукновал цілими днями стояв в діжці, наповненою водою і лужними хімікатами, і невпинно топтав смуги матерії, видаляючи зайві речовини. Здавалося б, нічого особливого, але є нюанс. Найдоступнішим лужним розчином була  сеча. Сукновали збирали її по навколишніх господарствам, а також виставляли спеціальні ємності біля своїх будинків, щоб перехожі поповнювали запаси.

Придворний стиліст

Наскільки важка життя сукновала, краще за всіх знали давньоримські служниці-рабині, які володіють технікою укладання волосся. Мало того що вони по кілька годин поспіль майстрували завитки на головах своїх господинь, так ще й мали справу з погано піддаються обробці інгредієнтами. Лаки для волосся вони виготовляли з суміші гнилих п’явок, чорнильною рідини кальмарів, голубиного посліду і, природно, сечі.

 Збирач п’явок

Якщо вже ми заговорили про п’явок, не можна обійти стороною ще одну чудову професію. Чим більше зміцнювалася віра докторів в цілющі властивості кровопускання, тим більшою популярністю користувалися п’явки. Вони вважалися панацеєю практично від будь-якої хвороби. Відповідно, в моду ввійшла професія збирача цих тварюк. Зазвичай в якості наживки використовували власні ноги. Фахівці бродили по заболочених ставків, відчіплюючи п’явок від кісточок, коли ті напивалися крові.

Контроль за чистотою пахв

Бажання позбутися від зайвого волосся на тілі – зовсім не нове віяння. Гладка шкіра вважалася невід’ємним атрибутом красеня ще в Стародавньому Римі. Контроль за чистотою пахв і інших областей тіла аристократи довіряли слугам. Найчастіше вони орудували бронзовими щипчиками, але іноді вдавалися і до альтернативних методів. Наприклад, намазували пахви особливими субстанціями в надії, що волосся випаде саме собою.