Не знаю, кого люблю більше – чоловіка чи його маму

Ти, – збирайся до мене, – складай сумку. Я ввечері пізно буду, але поїсти принесу. Однією трохи побудеш, відпочинете один від одного. А ти, – гавкнула на чоловіка, – побудь наодинці, раз скандали допускаєш в родині!

Приїхала до неї. Ванну прийняла. З’їла смачно і добре. Лежу біля телевізора.

Повертається свекруха. У неї в сумці щось дзвенить. Поки крутилася біля плити – дивлюся, а вона келихи наповнює.
Не чаєм.

– Вип’ємо ж за чоловіків, щоб менше пили нашої крові! – проголосила тост, залпом махнула, і знову наливає.

Через годину ми п’яненькі вже щосили різалися в карти ( дурня), в преферанс (я не виграла жодного разу) і дійшли було вже до колоди таро, але відклали на наступний день …

Я тепер навіть не знаю, кого я люблю більше – чоловіка або його маму

До слова сказати, подругу дитинства чоловіка з Москви вона зустріла так само добре – спочатку вони випили за реновацію , потім перекинули за чоловіків, потім випили за знайомство, за наше з чоловіком весілля і нарешті, випили за самотніх, але тих, що добре заробляють жінок (тобто за себе)