ЯК МИ НЕ ПОМІЧАЄМО БОГА У СВОЄМУ ЖИТТІ

Чоловік шепотів:

– Господи, поговори зі мною!

І лугові трави співали… Але чоловік не чув.

Чоловік вигукнув тоді:

– Господи, поговори зі мною!

І громовиця прокотилася по небу… Але чоловік не слухав!

Чоловік озирнувся навколо і промовив:

– Господи, дозволь мені побачити Тебе!

І зорі яскраво сяяли… Але чоловік не бачив!

Чоловік вигукнув знову:

– Боже, покажи мені видіння!

І нове життя народилося навесні… Але чоловік не помітив!

Чоловік плакав у відчаї:

– Торкнися мене, Господи, і дай мені знак, що Ти тут!

І після того Господь спустився і торкнувся до чоловіка! Але чоловік зігнав з плеча метелика і пішов геть…

Вони своїми очима дивляться, і не бачать; своїми вухами чують, і не розуміють, та й не навернуться, щоб відпустились їм гріхи. (Євангеліє від Марка 4:12)