Жебрак залишив після себе понад мільйон доларів

Навіщо збирати гроші, живучи все життя в злиднях? Можливо, це якась патологія. Жаль, що ми не можемо запитати про це у шведського Плюшкіна, через його смерть. Нещасна людина так і не встигла скористатися своїм чималим капіталом. А, може бути, він щасливий, і ми даремно шкодуємо таких людей? Хто знає…

Дегерман був дуже слухняняною і здатною дитиною. Він відмінно вчився в школі, його ставили в приклад іншим учням і пророкували велике майбутнє.

… З якихось, відомим тільки йому причин, у Дегермана не сталося «великого» майбутнього. Більш того, чим старше він ставав, тим нижче падав. Скотився чоловік до самого соціального дна. Він жебракував, жебракував, спав, де доведеться, харчувався  зі смітника.

У Дегермана все ж була квартира, яку той перетвори, буквально в сміттєвий ящик. Звідси завжди йшов неприємний запах, але, одного разу, він став настільки нестерпний, що сусіди викликали соціальні служби. Серед куп сміття, брудного ганчір’я, залишків їжі, виявили не тільки померлого господаря, але і … золоті злитки, в кількості 430 штук (!) На суму близько 1,5 млн. Доларів.

Покійний встиг залишити заповіт на двоюрідного брата, який зрідка відвідував його. Інших родичів у новоявленого Корейко, начебто, не було.

Начебто … Рівне до тих пір, поки не оголосили заповіт. Тут же, як водиться, знайшлася маса рідні, яка через суди заявила свої права на спадок. У суді домовилися поділити спадщину мирно. Кому і скільки – військова таємниця.

Як виявилося, Дегерман, хоч і балувався алкоголем, та наркотиками, але голови не втрачав. Позначилася, видно, хороше навчання в школі. Він регулярно читав пресу і стежив за найбільш розвиненими і багатими компаніями. Протягом 30 років, жебрак мільйонер здавав бляшані банки, і вкладав гроші не куди-небудь, а в акції самих успішних шведських компаній! Прибуток він конвертував в золоті злитки. Дегермана так і прозвали: «Курт-Жерстяна банка».

Відкладаючи гроші на «чорний» день, ми, тим самим, наближаємо його. Відкладаючи гроші на завтра, ми повинні мати на увазі, що завтра може і не настати.