-Тримайся за нього, іншого такого не знайдеш, – в один голос твердили подруги

У мене був хлопець, якого всі вважали просто ідеальним. Він розмовляв на трьох мовах, підвозив безоплатно людей до метро, ​​годував собак та інших бездомних тварин, мав власну квартиру і дуже галантно за мною доглядав. Всі мої подруги твердили в один голос, щоб я трималася за такого ідеального принца. І я трималася, і він мене нікуди не відпускав. Так і жили до одного неприємного випадку.

В той день Віктор прийшов додому якимось розбитим. Я відразу ж зрозуміла, що щось не так.

Виявилося, він зустрів мого колишнього чоловіка. А я з ним взагалі не спілкуюся. Ніяк. У друзях у соціальних мережах його у мене немає, загальні фотографії я Віктору не показувала. Значить, він сам спеціально шукав і цікавився.

Мало того, що він його просто зустрів, так Віктор до нього ще й підійшов, і завів розмову. І не просто про погоду і пиво, а про мене. Сам хлопець це мотивував так, що хотів запитати у мого колишнього, що я за людина.

До чого це призвело? Сергій був ще тим казкарем. Він у всіх подробицях прикрасив особливості життя зі мною.

Я була в шоці. Ніколи не очікувала такої низької поведінки від того, кого всі навколо позиціонували, як справжнього чоловіка. Але це ще півбіди. На наступний вечір Віктор спробував докопатися, що з того, що говорив Сергій правда, а що вигадка.

Подібної поведінки я більше не змогла терпіти. Воно мені нагадало взаємини двох базарних баб, які пліткують за спиною про сусідку зверху. Я подивилася на свого ідеального нареченого зовсім іншими очима.

Як так можна? Любити людину і так до неї ставитися … Через кілька місяців ми розлучилися. А я зрозуміла тільки одну річ – чоловік повинен завжди залишатися чоловіком, а не перетворюватися на базарну бабу …