Інтуїція – вища форма інтелекту

Інтуїція, на думку Герда Гігеренцера, директора Інституту людського розвитку ім. Макса Планка, – це не тільки здатність «знати» правильну відповідь.

Інтуїція – це інстинктивне розуміння того, яка інформація не має значення і може бути проігнорована.

Пояснимо простіше: якщо ви просто сидите на стільці і покладаєтеся на свою інтуїцію, ви ніяк особливо не проявите свій інтелект.

Але якщо ви глибоко цікавитеся якоюсь темою і вивчаєте безліч аспектів, то застосовуєте свій інтелект, коли інтуїція підказує вам, на що слід (або не слід) звернути увагу.

В якомусь сенсі інтуїцію можна назвати чітким розумінням колективного розуму. Ось що з цього приводу говорить сам Гігеренцер:

“Довгий час у філософії, психології, а також економіці раціональність прирівнювали до обдуманого, свідомого мислення і одночасно інтуїтивні рішення висміювалися або навіть розглядалися з підозрою.

Тут потрібно переосмислення. Обидва способи є інтелектуальними процесами, і ми потребуємо обох. З одного боку, свідоме чи розважливе мислення, а з іншого – інтуїтивне.

Правильна постановка питання – коли я можу покластися на свою інтуїцію і коли мені краще приділити час для роздумів. Неправильне питання – голова краще живота (інтуїції)?

Інтуїція швидко усвідомлюється, але її не можна обгрунтувати, це не висловити людською мовою. Тому це вважається неприйнятним.

В результаті моїх досліджень, в середньому, кожне друге важливе рішення приймається за допомогою інтуїції. Це не означає, що інтуїтивні рішення потрібно прирівнювати до випадкових або довільнх.

Але можна володіти горою інформації, що ж робити тоді? Більшість інформації сумнівна, і ставити собі питання, чи потрібна вона, чи можна їй довіряти. Обчислювальні методи цього не визначать”