Інтуїція – вища форма інтелекту
Інтуїція, на думку Герда Гігеренцера, директора Інституту людського розвитку ім. Макса Планка, – це не тільки здатність «знати» правильну відповідь.
Інтуїція – це інстинктивне розуміння того, яка інформація не має значення і може бути проігнорована.
Пояснимо простіше: якщо ви просто сидите на стільці і покладаєтеся на свою інтуїцію, ви ніяк особливо не проявите свій інтелект.
Але якщо ви глибоко цікавитеся якоюсь темою і вивчаєте безліч аспектів, то застосовуєте свій інтелект, коли інтуїція підказує вам, на що слід (або не слід) звернути увагу.
В якомусь сенсі інтуїцію можна назвати чітким розумінням колективного розуму. Ось що з цього приводу говорить сам Гігеренцер:
“Довгий час у філософії, психології, а також економіці раціональність прирівнювали до обдуманого, свідомого мислення і одночасно інтуїтивні рішення висміювалися або навіть розглядалися з підозрою.
Тут потрібно переосмислення. Обидва способи є інтелектуальними процесами, і ми потребуємо обох. З одного боку, свідоме чи розважливе мислення, а з іншого – інтуїтивне.
Правильна постановка питання – коли я можу покластися на свою інтуїцію і коли мені краще приділити час для роздумів. Неправильне питання – голова краще живота (інтуїції)?
Інтуїція швидко усвідомлюється, але її не можна обгрунтувати, це не висловити людською мовою. Тому це вважається неприйнятним.
В результаті моїх досліджень, в середньому, кожне друге важливе рішення приймається за допомогою інтуїції. Це не означає, що інтуїтивні рішення потрібно прирівнювати до випадкових або довільнх.
Але можна володіти горою інформації, що ж робити тоді? Більшість інформації сумнівна, і ставити собі питання, чи потрібна вона, чи можна їй довіряти. Обчислювальні методи цього не визначать”